Розірвання шлюбу в судовому порядку

У реаліях сучасного світу велика кількість шлюбів закінчується їх розірванням. Часто причиною розлучення стає різний погляд подружжя на стосунки у шлюбі, побутові питання, виховання дітей тощо.

Відповідно до законодавства, в Україні існують два способи розірвання шлюбу

розлучення без звернення до суду;

розлучення у судовому порядку.

Розірвання шлюбу у позасудовому порядку
У випадку, якщо подружжя не має спільних неповнолітніх дітей, а також суперечок з приводу необхідності розлучення (за згодою подружжя на розлучення), розірвання шлюбу можливо здійснити у позасудовому порядку через орган державної реєстрації актів цивільного стану. Така процедура – найпростіший і найпоширеніший спосіб розірвання шлюбу.

Для розлучення у позасудовому порядку подружжю необхідно подати заяву про бажання розірвати шлюб у відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо один із подружжя не може подати таку заяву з поважної причини, це може зробити за неї другий чоловік на підставі нотаріально завіреної довіреності.

Після закінчення місяця з моменту подання заяви про розлучення орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу і шлюб вважається розірваним.

Розірвання шлюбу в судовому порядку
Якщо у подружжя є спільні неповнолітні діти, або один із подружжя проти розлучення, рішення про розірвання шлюбу приймається в судовому порядку. Для цього одному з подружжя достатньо подати до суду позовну заяву про розлучення, відповідачем у якому буде друге подружжя.

У такій позовній заяві необхідно описати причину розлучення, вказати наявність чи відсутність суперечки про місце проживання спільних дітей. У позовній заяві про розлучення жінки також можуть вказати бажання залишити прізвище колишнього чоловіка або повернути після розлучення своє дівоче прізвище.

Якщо розірвати шлюб хочуть подружжя, у яких є спільні неповнолітні діти, разом із заявою про розлучення вони надають суду нотаріально завірений договір про те, з ким проживатимуть діти після розлучення, яку участь у їх утриманні та вихованні братиме той із батьків, який проживатиме окремо та сплаті аліментів. Якщо таким договором не порушуються права подружжя та дітей, протягом місяця з дня подання позовної заяви суд виносить рішення про розірвання шлюбу.

Позовна заява про розлучення не може бути пред’явлена протягом вагітності дружини, а так само 1 року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального злочину щодо другого подружжя або дитини. Якщо батьківство зачатої у шлюбі дитини визнано іншою особою, позовну заяву про розлучення може бути подано під час вагітності дружини. Позовна заява до досягнення дитиною одного року може бути подана з тієї ж причини, або якщо за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключені з актового запису про народження дитини.

Для можливості ухвалення рішення про розлучення суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, дітей з інвалідністю та інших суттєвих обставин.

Якщо один із подружжя заявляє про те, що не хоче розлучатися, це не може бути причиною відмови у розірванні шлюбу, якщо другий із подружжя заявляє, що зберегти сімейні стосунки не можливо і наполягає на розлученні. У такому разі суд має право самостійно або за клопотанням сторін надати подружжю термін для примирення сторін. Як показує практика, тривалість такого терміну становить від одного до кількох місяців, але в будь-якому випадку не більше півроку.

У позовній заяві про розірвання шлюбу можна також вимагати стягнення аліментів з того батька, який не проживатиме з дітьми, а також поділу майна. Однак, доцільніше буде розділити ці вимоги в різних позовних заявах, щоб не затягувати процес, оскільки розгляд справи про розлучення може бути здійснений у строк від одного місяця до півроку, а справа про поділ майна може розглядатися і кілька років.

Документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Допомога адвоката при розірванні шлюбу
Якщо подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і вони згодні на розірвання шлюбу, достатньо звернутися до адвоката для отримання консультації та підготовки відповідної заяви до органу реєстрації актів цивільного стану. Однак, якщо розірвання шлюбу відбуватиметься в судовому порядку, особливо в тому випадку, якщо один із подружжя не згоден на розлучення, або під час розлучення в суді так само розглядається суперечка про місце проживання дітей, стягнення аліментів та питання про поділ майна, безперечно, варто звернутися до адвоката. Це допоможе уникнути помилок та затягування судового процесу, а також забезпечити задоволення позовних вимог.

Наші адвокати з сімейного права уважно ознайомляться з кожною конкретною ситуацією та допоможуть провести переговори для вирішення питань у досудовому порядку. Якщо вирішити питання мирним шляхом немає можливості – ми підготуємо необхідну позовну заяву про розірвання шлюбу (у тому числі з вимогами про встановлення місця проживання дитини, стягнення аліментів та поділу майна, якщо буде необхідно), всі необхідні докази для задоволення позовних вимог, а також заяви, клопотання, скарги та ін. Якщо клієнт хоче мінімізувати своє спілкування з другим чоловіком – ми самостійно представляємо його інтереси у суді під час судових засідань.

Завдяки високій кваліфікації та багаторічному досвіду в галузі сімейного та цивільного права, наші адвокати допоможуть провести шлюборозлучний процес з мінімальними витратами часу та фінансів, а також захистити інтереси клієнта та його дітей, забезпечивши максимально можливе задоволення позовних вимог у кожному конкретному випадку.

Компенсація витрат на юридичні послуги