У випадку, якщо особа є підозрюваною або обвинуваченою у скоєнні злочину, на період досудового слідства та судового провадження до неї можуть бути застосовані певні обмеження у вигляді запобіжних заходів, встановлених законодавством.

Запобіжний захід – це процесуальне примус попереджувального характеру, пов’язане з тимчасовим обмеженням або позбавленням права на свободу. Головною метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним або обвинувачені покладених на нього процесуальних обов’язків.

Відповідно до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є:

• особисте зобов’язання – покладання на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки (наприклад, заборона залишати територію міста тощо). У разі не виконання покладених на підозрюваного або обвинуваченого зобов’язань, до такої особи може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід з додатковим грошовим стягненням у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• особиста порука – надання особами, яких слідчий суддя. суд вважає заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків і зобов’язуються при необхідності доставити його до органу досудового розслідування або до суду на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя. У разі невиконання поручителем своїх зобов’язань нього накладається грошове стягнення;
• застава – внесення коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього зобов’язань, за умови звернення внесених коштів у дохід держави у разі їх невиконання. Застава може бути внесена як самим підозрюваним (звинуваченим), так і іншою фізичною чи юридичною особою. Розмір застави визначається виходячи з обставин скоєного кримінального правопорушення, майнового чи сімейного стану підозрюваного чи обвинуваченого, інших даних особи та ризиків, що можуть виникнути.
• домашній арешт – заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований виключно до підозрюваного або обвинуваченого у скоєнні злочину, за скоєння якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Можливість застосування застави існує і щодо осіб, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Залежно від тяжкості злочину, розмір застави варіюється від 1 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У виняткових випадках заставу можна встановити й у великих розмірах;
• тримання під вартою – застосовується як винятковий запобіжний захід до певного кола осіб, у разі, коли не можуть бути застосовані м’якіші запобіжні заходи. При цьому суд зобов’язаний встановити розмір застави, при внесенні якої особа звільняється від тримання під вартою, за винятком випадків, коли особа підозрюється або звинувачується у скоєнні насильницького злочину, злочину, що спричинило смерть людини, злочини у вигляді створення або участі у діяльності злочинної спільноти. злочинної організації, організації та участі у злочинних зборах, звернення за сприянням злочинного впливу до особи, яка має такий вплив з метою застосування такого впливу щодо третіх осіб, а також у порушенні умов застави, встановленого раніше);

Під час досудового слідства запобіжні заходи застосовуються за рішенням слідчого судді на підставі клопотання слідчого, погодженого прокурором, або прокурора. Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються за рішенням суду на підставі клопотання прокурора. Для можливості обрання певного запобіжного заходу слідчий або прокурор під час розгляду клопотання повинні довести суду, що встановлені при розгляді клопотання обставини є достатніми і без застосування запобіжних заходів на адресу підозрюваного або обвинуваченого можуть виникнути такі ризики:

• невиконання підозрюваним чи обвинуваченим взятих він процесуальних обов’язків;
  укриття від органів досудового слідства чи суду;
• знищення, приховування чи спотворення доказів, які мають важливе значення для визначення обставин кримінального правопорушення;
• незаконне впливом геть учасників судового процесу (потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста);
  перешкода кримінальному провадженню іншим способом;
  вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення злочину, в якому особа підозрюється чи звинувачується.

При винесенні рішення про обрання запобіжного заходу суд враховує: присутні у справі докази вчинення особою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує такій особі; репутацію, вік та стан здоров’я особи, наявність у неї постійного місця проживання та роботи, стійких соціальних зв’язків (у тому числі наявність у неї сім’ї та осіб, які перебувають на її утриманні); майновий стан; наявність у підозрюваного чи обвинуваченого судимостей; виконання такою особою запобіжних заходів, якщо такі застосовувалися раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється чи звинувачується особа; наявність ризику продовження чи повторення такої протиправної поведінки.

Чому варто звернутися за допомогою до адвоката при обранні запобіжного заходу

Відповідно до законодавства, підозрюваний, обвинувачений може захищати свої інтереси як на етапі досудового провадження, так і безпосередньо в суді, самостійно, або ж скористатися послугами адвоката.

Найчастіше, у клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий або прокурор вказують абсолютно необґрунтовані або не підкріплені доказами факти з метою призначення судом суворішого запобіжного заходу, не звертають увагу на пом’якшувальні обставини та заявляють, що підозрюваний чи обвинувачений обов’язково сховається від органів досудового слідства. впливати на учасників кримінального процесу, знищити докази тощо. Підозрюваний або обвинувачений, перебуваючи у стресовій ситуації і не володіючи спеціальними знаннями в галузі кримінального права, може припуститися помилок під час свого самозахисту при розгляді такого клопотання в суді, які можуть спричинити застосування більш суворих запобіжних заходів у тому випадку, коли можна було домогтися відмови в задоволенні такого клопотання, або застосування більш м’яких запобіжних заходів. Уникнути таких помилок допоможе допомога професіоналів.

Кваліфікований адвокат під час підготовки до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в судовому порядку: з’ясує обставини справи, підстави затримання та наявність доказів провини; збере необхідну інформацію про особу підозрюваного або обвинуваченого: характеристику, відомості про сімейний стан, інформацію про наявність постійного місця проживання та роботи, стан здоров’я та інші відомості, які можуть вплинути на застосування більш м’якого запобіжного заходу; підготує певну лінію захисту свого клієнта виходячи з обставин справи, необхідні заперечення та пояснення для суду.

Наші адвокати з кримінального права нададуть необхідну юридичну консультацію та якісний захист прав своїх клієнтів як під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу, так і в рамках досудового слідства та розгляду кримінального провадження в суді. Ми детально вивчаємо всі обставини справи, збираємо докази та документи, необхідні для підготовки заперечень та пояснень, щоб уникнути застосування запобіжних заходів щодо клієнта, а у разі неможливості їх застосування – домагаємося призначення судом більш м’якого запобіжного заходу в кожному конкретному випадку; відстоюємо інтереси клієнта у судових засіданнях та оскаржуємо незаконне рішення суду.

Адвокат може допомогти шляхом:

• супровід у суді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу
• вивчення доказів обґрунтованості підозри та наявності ризиків
• сприяти обранню м’якшого запобіжного заходу
• повністю відмова у обранні запобіжного заходу
• допомога при внесенні застави
• оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку